Дитячі вірші про птахів

У світі поезії дитячі вірші про птахів мають особливе місце. Вони переносять нас у чарівний світ природи, де ми можемо побачити, як птахи літають, співають та живуть. Дитячі вірші про птахів – це не лише розважальний час, але й можливість пізнати й зрозуміти навколишній світ. Давайте разом зануримося у цей чудовий світ через ряд прекрасних віршів.

Вірші для дошкільнят

Ворони

Ворони, малятко, чудові створіння.
Вони переносять у дзьобі насіння
з горіха, каштана, дубка і черешні.
І пада воно при польоті на землю.

Травичка сховає, а дощик поллє.
Воно засинає, а потім росте.

І ось, незабаром, де впало насіння,
зростають.

Півник

– Гей, до мене! – півник кличе,-
Я нового вірша вивчив! —
Став читать… Біда яка!
Не згадає ні рядка.
Замість вірша на току
Заволав: — Ку-ку-рі-ку!

Фазан

Всім відомо, що в фазана
Пір′я гарне несказанно –
Сяє барвами, мов квіти
Чи казкові самоцвіти.

Вірші для дітей

Відчинене вікно 

Сьогодні вранці, в сім годин,
ударив одчайдушний грім,
а там — і блискавка за ним
сяйнула, ніби диво,

і вмить за зблиском голубим
знялась жахлива злива!

— Гроза! Гроза! —

кричать птахи
і мчать налякані такі
ховатись де попало,
щоб їх, веселих і легких,
грозища не впіймала.

Лелека

Ходить бусол по болотах
У червоних у чоботах,
Ловить ящірок, комах
Та на жаб наводить жах.
Довгим дзьобом цокотить,
За хвилину полетить,
Щоб із неба, з вишини
Помахать крилом мені.

Чайка

Ручна чайка
Над морем – сонце і блакить,
Ширяє чайка білокрила.
Ось хлопчик крикнув – і за мить
До нього чайка прилетіла.

Ось на плечі уже вона
Сидить, немов у себе вдома.
Напевно, чайка ця – ручна,
Давно із хлопчиком знайома.

Вірш про синицю

Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.

Вірш про горобчика 

Горобець із білою бородою

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!
Горобець із білою бородою
Що за диво дивне? На віку
вперше бачу бороду отаку.

Може, він старійшина чи мудрець?
Може, він заслужений горобець?
Ні, несе у дзьобику він пір’їнку.
Пригодиться діточкам на перинку.

Горобець – пташка співоча

Горобець – пташка співоча.
Він завжди все знати хоче.
По всіх гілочках стрибає
І комашок там шукає.

Сніг мете, кущі біліють.
Горобці про літо мріють,
Змерзли, та куди ж подітись?
Краще б їм на сонці грітись,
Десь на лаві в парку сісти,
Хлібних крихіт попоїсти,
Дощик весело зустріти,
Із калюжі воду пити,
На асфальті пострибати,
Поцвірінькать-поспівати.

Вірш про снігурів

Снігурі на гілці

Снігурі на гілці, мов яскраві квіти.
Снігурі не хочуть в теплий край летіти.
Де морози люті, де сніги завзяті,
Снігурі лишились зиму зимувати.

Пишногруді снігурі

Посідали у дворі,
Пишногруді снігурі,
Теплу одягли свитину
І смакують горобину.
Червоніють іздаля,
Хоч біліє вся земля.
І летить лапатий сніг,
Чорні шапочки у них.
На гіллячці угорі,
Скачуть диво снігурі.
Підкріпилися пташки,
Чистять ніжні фартушки.
Завірюха й холоди,
Наближаються сюди.
Нам говорять снігурі,
Довго бути ще зимі.
Як прийде весняний час,
Полетять вони від нас.

Вірш про дятла

Чути в лісі: “Стук…Стук…”
Хто це? Що за дивний звук?
Біда жукам-короїдам:
Дятел взявся до обіду.

Цілий день працюю в гаї,
Діловито дзьобом б’ю,
Я не цвяхи забиваю,
Я комашок дістаю.

Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто ж там стукає: тук-тук?

Вірші про птахів восени

Наступила осінь

Скінчивши школу лісову,
Птахи на південь вирушають.
Малу Синицю залишають
Писати книгу снігову.

Куличок

Коло чаплиної дачі
Куличок болотний плаче:
– Скоро осінь, скоро осінь,
А у мене ноги босі.

Рогозові черевики
Ще на мене завеликі.
Босоніжки замалі –
Натирають мозолі.

А свої новенькі боти
Загубив я на болоті.
Ось повіє холод лютий,
А я зовсім неозутий…

– Не журися, це не лихо, –
Каже мама – куличиха. –
Поки тут настане осінь,
Ми у вирій подамося.

Вірші про птахів взимку

Прилітайте під вікно

Сніг-сніжок! Сніг-сніжок!
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема —
Замела усе зима…
Ой ви, пташки куцохвості.
Наші друзі, наші гості.
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно.

Синички на снігу

Синиці голодом намлілись –
така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти,-
так батьківщини ж там нема.

Відео віршів про птахів

Дитячі вірші про птахів – це чудовий спосіб поглибити знання дітей про природу навколо нас. Вони навчають нас бути спостережливими, цінувати птахів та берегти їхній неповторний світ. Спілкування з природою через вірші – це важлива частина дитячого виховання, що робить наш світ яскравішим та більш гармонійним. Бережіть птахів, насолоджуйтесь їхніми співами та вивчайте вірші разом з нами.