Слово «східноукраїнський» часто викликає сумніви: одні пишуть його разом, інші додають дефіс за аналогією до «південно-східний». Насправді тут діє одне чітке правило, і після кількох прикладів ви більше ніколи не засумніваєтеся. Нижче — правильне написання, простий спосіб перевірки та коротке пояснення, звідки взялося поняття східноукраїнської основи нашого правопису.

Як правильно писати: східноукраїнський чи східно-український
Правильне написання — тільки разом: східноукраїнський. Варіант «східно-український» – орфографічна помилка, і в жодному словнику чи довіднику ви його не знайдете.
Чому так? Це складний прикметник, утворений від словосполучення «Східна Україна». Між частинами такого словосполучення підрядний зв’язок: від другого слова до першого можна поставити запитання. Україна яка? — Східна. Коли прикметник виникає саме з такого зв’язку (одне слово підпорядковується іншому), у складному слові ці частини зливаються й пишуться разом. Дефіс же ставлять тоді, коли частини рівноправні — коли обидві дають слову окреме значення і їх можна з’єднати сполучником «і».
Практична пам'ятка на два кроки. Крок перший: спробуйте вставити між частинами сполучник «і». Східний і український — не можна, сенс руйнується, отже, слово пишеться разом: східноукраїнський. Крок другий: визначте, з якого словосполучення воно утворене. Якщо це «Східна Україна» (підпорядкування), пишемо разом; якщо два окремі, рівні ознаки — пишемо через дефіс.
З великої чи малої літери писати слово в реченні:
З великої чи малої літери писати слово в реченні:
- З малої літери — у звичайних контекстах, коли прикметник вказує на регіон чи походження: східноукраїнські пейзажі, східноукраїнський діалект, східноукраїнська кухня.
- З великої літери на початку власної назви — коли це перше слово в офіційній назві установи, організації чи заходу: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
- З малої літери всередині власної назви — якщо назва починається з іншого слова, адже в українській мові з великої літери пишеться лише перше слово найменування: Асоціація східноукраїнських виробників.
Слова-аналоги та порівняння з дефісним написанням
Найшвидший спосіб перевірити себе — зіставити слово з подібними прикметниками. Далі — таблиця з двома колонками: зліва слова, які пишуться разом (утворені від підпорядкованих словосполучень), справа — ті, що пишуться через дефіс (рівноправні поняття або відтінки кольору).
| Пишемо разом (підрядний зв’язок) | Пишемо через дефіс (рівноправні поняття / відтінки) |
|---|---|
| західноукраїнський (від Західна Україна) | історико-педагогічний (історичний та педагогічний) |
| давньоукраїнський (від давня Україна) | науково-технічний (науковий та технічний) |
| церковнослов’янський (від церковні слов’яни / церковна слов’янська) | світло-рожевий (відтінок кольору) |
| південноукраїнський (від Південна Україна) | південно-східний (проміжний напрямок світу) |
| східнослов’янський (від східні слов’яни) | військово-морський (військовий та морський) |
Окремої уваги заслуговує пара «південноукраїнський — південно-східний». Географічні напрямки як координаційні поняття мають власні норми: південно-східний і північно-західний пишуться через дефіс, бо позначають проміжний напрямок між двома рівноправними сторонами світу. А от назви регіонів — Південна Україна, Західна Україна — підпорядковані, тому прикметники від них зливаються в одне слово.
Корисний орієнтир для роботи з текстами: якщо прикметник утворений від географічної назви чи назви історичного періоду (східноукраїнський, давньоукраїнський, церковнослов’янський), він майже завжди пишеться разом. Дефіс у таких словах — сигнал, що ви маєте справу з іншим типом слова, і варто зупинитися та перевірити ще раз.

Чи існує окремий східноукраїнський правопис
Коротка відповідь: ні. Окремого нормативного кодексу під назвою «східноукраїнський правопис» не існує. В Україні діє єдиний офіційний Український правопис — нова редакція була ухвалена Кабінетом Міністрів України 22 травня 2019 року, і саме за нею перевіряють тексти редактори та копірайтери.
Тоді звідки взялося саме поняття «східноукраїнська традиція»? Це не окремий звід правил, а мовознавчий термін, який описує основу літературної мови. Українська літературна норма історично сформувалася на південно-східних діалектах — передусім середньонаддніпрянських говірках. Саме цими говорами писали Тарас Шевченко та інші класики Наддніпрянщини, і саме їхні тексти стали взірцем для вироблення єдиних правил.
Сучасний правопис 2019 року спирається на цю наддніпрянську основу й водночас враховує загальнонаціональну мовну практику. Серед джерел, звідки беруть окремі норми, — і традиції Харківського правопису 1928 року: частина його напрацювань знайшла місце в чинній редакції. Тобто «східноукраїнський» тут — це слово про фундамент норми, а не назва альтернативного правопису.
Для практики це означає просте: у будь-якому тексті — шкільному творі, статті, офіційному документі — орієнтуйтеся на чинний Український правопис. Слова на кшталт «східноукраїнський» перевіряйте загальним правилом про складні прикметники, яке ми розібрали вище, і воно працюватиме однаково для всіх регіональних назв.