Сонечко – це ласкаве й ніжне джерело тепла та світла, яке дарує нам життя. Воно надихає поетів і письменників на створення чудових творів, а дітям дарує радість і безтурботність.
У цій збірці ви знайдете 16 веселих і цікавих віршиків про сонечко, які допоможуть вашим дітям познайомитися з цим чудовим небесним тілом та полюбити його.
Короткі вірші про сонце
Разом з сонечком встаю,
Разом з птахами співаю:
– З добрим ранком!
З ясним днем! –
Ось як славно ми співаємо!
***
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море.
***
Сонця тарілка весни,
Казкою сонце у сни,
В усмішці мами сіяє,
Землю святу зігріває.
***
Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко.
Я – маленький хлопчик,
Виліз на стовпчик,
На дудочку граю,
Діток звеселяю.
***
Гриць звертається до Нати:
— Дуже хочеться узнати:
Де тоді, як ніч надворі,
Сонечко ховається?
— Та воно ж тоді на зорі
В небі розсипається!
***
Як стало сонечко світити,
Як огріва навколо все!
Дитя мале зриває квіти.
Бабуся зіллячко несе…
***
— Мамо! —
Кличе донечка.—
Подзвони
До сонечка,
Попроси світити,
Щоб раділи діти!
***
Прийди, прийди, сонечко,
Під моє віконечко,
Будемо ся гріти,
Як маленькі діти.
Великі вірші про сонце
Сонечко, те, що у небі світило,
Якось у річку згори задивилось
І здивувалось: “Хіба ж так буває?
Знаю, одне я, а тут нас аж два є.”
Сонечко інше – жучок невеличкий
-Зручно вмостилось на листя сунички.
В нього учора були уродини,
Й цятка новенька з’явилась на спині.
Хто ще не бачив, погляньте уважно.
Це вам не жарти, це дуже поважно.
Сонечко горде і раде без міри:
Рочків чотири і цяток чотири.
***
Сонечко весняне
Встало з-за села.
Пробудилась рано
Дівчинка мала.
Дивиться в віконце,
Радісна, ясна,
Наче промінь сонця
Мов сама весна.
Бантики в косички
Вплетено як слід,
А рум’яні шічки,
Наче сонця схід.
***
Ось тепер я добре знаю:
Сонце в річку спать лягає —
Сам помітив, як воно
Впало в хвилю — і на дно.
Побіжу мерщій до мами:
— Сядьмо в човен з парусами!
Човен бистрий, од коси
Нас до сонця принеси!
І скажу я так, як треба:
— Підіймайся, сонце, в небо —
Нам не треба темноти,
Ти ще, сонечко, світи!
***
Сіло сонце полум’яне
За стоги.
Обгорнули все тумани
Навкруги.
Навіть захід пурпуровий
Вже погас.
А на ранок сонце знову
Йде до нас.
Де це сонце в темну нічку
Спочива?
Може, в морі ясне личко
Умива?
— Не вмиватись я ховаюсь,
Не спочить.
Треба діток в іншім краї
Теж зігріть.
***
Ходить літо берегами
в шумі яворів,
і замовкнув над полями
журавлиний спів.
В хвиль блакитнім прудководді
сонце порина…
і в барвистім хороводі
одцвіла весна.
Тане хмарка кучерява
в небі голубім.
Мліє день, і мліють трави
в лузі запашнім.
Але труд забув про втому,
про квіток печаль,
і у полі золотому
дзвонить гостра сталь.
Суне силою своєю,
як грози потік,
і прощаються з землею
колоски навік…
Та ніхто із них не знає,
що в хвилини злі
з їх печалі виростає
радість на землі.
***
Праворуч — сонце і пожежі!
Палають гір високих вежі,
Палають хвилі вогняні,
І хмари в димі і огні.
Ліворуч — сиза казка ночі,
Чиїсь ласкаві ніжні очі,
Чиїсь зітхання, шелест, шум,
І тихий стогін, тихий сум.
Ліворуч — місяць ллє проміння,
І на воді горить каміння…
Ліворуч — місяць іскри ллє,
Мов в небі золото кує.
Ліворуч — місяць сплів мережку
І застилає нею стежку,
Мов зараз буде в млі ясній
Цариця ночі йти по ній.
…Погасли хвилі, гори, хмари, —
І над землею в’ються чари,
І над землею в’ються сни…
Забудься, серце, і засни…
Акро вірші
Сяє воно угорі,
Очі засліпляє.
Наче сотні ліхтарів
Це сіяння має.
Ех, і що це є, хто знає?
***
Світло і тепло дарує нам щодня,
Осяває землю, проганяє тінь.
Несе радість, щастя й натхнення,
Цінуємо його кожного дня.
Енергії й сили дає нам без кінця.
Ці віршики допоможуть вашим дітям познайомитися з сонечком та полюбити його. Вони навчать дітей цінувати тепло і світло, яке дарує нам це чудове небесне тіло. Читаючи ці вірші, діти зможуть уявити собі сонечко як ласкавого друга, який завжди поруч з ними. Вірші про сонечко – це чудовий спосіб зробити день ваших дітей веселим і радісним.