21 століття, сучасні технології, новітнє обладнання — все, що потрібно для комфортного життя. Але ж у всього є зворотній бік. Такі нововведення можуть призвичаїти людство до зручного темпу життя, коли не треба думати про наслідки. Так сталось й при створенні паперу: на ньому пишуть, з нього вирізають, виготовляють, у нього складають. Але ж яка доля у використаного паперу?
Перші згадки про папір
Винахід паперу пов’язаний із старовинними культурами та технологічними досягненнями. Справжній процес виготовлення паперу, що став базою для подальших удосконалень, виник більше 2000 років тому у Китаї. Цай Лунь, китайський чиновник і винахідник, був відомий тим, що удосконалив спосіб виготовлення. Подрібнені частинки кори та тканини він змішував із водою, розчиняв волокна у пасті та обробляв на дерев’яному каркасі. Після висихання утворювався аркуш паперу. Секрет виготовлення паперу довго був під вартою. Проте в 2 столітті н.е. спеціально обучені китайські винахідники розповсюдили техніку виготовлення паперу до інших частин світу, зокрема в Індію, Персію та Арабію. Знання про виготовлення паперу дісталося до Європи завдяки арабським та іспанським завойовникам. Перша паперова фабрика в Європі виникла в 12 столітті в Іспанії. З розвитком технології та промисловості виникали нові методи виготовлення паперу, такі як механічне дроблення волокон, використання хімічних процесів тощо. Це призвело до масового виробництва паперу та розширення його застосувань у різних галузях життя.
Спочатку папір використовувався головним чином для письма та інших записів, але з часом його використання розширилося на упаковку, друкарство, малювання та багато інших сфер. Винахід паперу значно полегшив спосіб спілкування та збереження інформації.
Ще виникнення паперу може бути пов’язане із стародавнім Єгиптом, де “папірус” став одним з перших, який використовувався для письма та записів. Матеріал виготовлявся із стебла рослини папірус літературний (Cyperus papyrus), яка росте в зоні боліт і водойм Єгипту. Внутрішній шар стебла розрізали на тонкі смужки, які потім обробляли, щоб видалити надлишкові соки і речовини. Папірусні аркуші сушились на сонці, щоб їх можна було використовувати для письма. Папірус став основним матеріалом для написання текстів, документів, мистецтва із зображенням, рукописів, записів у стародавньому Єгипті. Хоча папірус більше не є основним матеріалом для письма в сучасному світі, його винахід відіграв важливу роль у розвитку писемності та збереженні інформації в античний період.
Життя паперу після використання
Наразі папір використовується у всіх сферах життя, він доволі популярний в офіційних установах, а також знайшов місце на кожному столику в оселях. Викидаючи списаний аркуш, люди не усвідомлюють, що цей папір може завдати неабиякої шкоди людині й довкіллю. Поговоримо про те, через скільки все-таки папір може розкластись. Паперова продукція є різна, тому і в таблиці нижче можна спостерігати велику класифікацію.
В залежності від типу паперу та обробки, яку він пройшов, час його розкладання може суттєво відрізнятися. Ось деякі види паперу та приблизні часи їх розкладання:
| Вид паперу | Час розкладання | Пояснення |
| Натуральний папір | Від двох тижнів до двох місяців. | Натуральний папір, виготовлений з деревини, може розкладатися в природі відносно швидко під впливом мікроорганізмів та умов навколишнього середовища. |
| Оброблений або ламінований папір, глянцеві журнали | Може займати декілька місяців до 2-5 років. | Папір, який пройшов обробку або ламінацію, може бути менш вразливим до мікробіологічного розкладання через додаткові хімічні обробки та шари. |
| Картон | Декілька місяців – до 2 років. | Картон має тенденцію розкладатися повільніше, оскільки він може містити більше оброблених матеріалів, таких як клей або фарба. Якщо тонкий, звичайний, то за 1-2 місяці. |
| Паперові рушники та смужки | Декілька тижнів — до 2 місяців. | Швидкість розкладання залежить від того, чи були вони використані (забруднені) та від зовнішніх умов. |
| Фотопапір | Може займати десятиліття або навіть століття. | Фотопапір може містити хімічні речовини та покриття, які роблять його більш стійким до розкладання. |
| Гофрований папір (харчова упаковка, коробки) | Декілька місяців — декілька років. | Гофрований папір може містити додаткові шари клею та фарбу, що впливає на час його розкладання. |
| Книги, друковані матеріали | До 2 років. | Додаткова система обробки при створенні, фарба та чорнила можуть стати на заваді розкладу. |
Важливо зауважити, що ці часові рамки є приблизними і можуть змінюватися в залежності від умов навколишнього середовища та інших факторів. Наприклад, умови сміттєзвалища, температура та вологість можуть впливати на час розкладання.
Другий подих паперу
Макулатура — це вторинна сировина, що включає в себе використані або вже відновлені паперові вироби. Це можуть бути старі газети, книги, журнали, картон, коробки та інші паперові матеріали, які були відкинуті і піддаються подальшій переробці для виробництва нового паперу чи картону. Макулатурна переробка є важливою для заощадження природних ресурсів і зменшення впливу на довкілля, оскільки вона дозволяє використовувати вже наявні матеріали замість вирубування нових дерев для виробництва паперу. Багато країн та компаній мають системи збору макулатури для подальшої переробки.
Переробка паперу — це процес збору використаного паперу, його очищення від забруднень, розмелювання та перетворення у новий папір або інші продукти. Використаний папір збирається з різних джерел, таких як офіси, школи, підприємства та господарства. Папір розділяється за типами та якістю. Сортований папір піддається процесам очищення, щоб вилучити забруднення, масло, клей, фарбу та інші речовини, які можуть впливати на якість. Очищений папір розмелюється на дрібні волокна за допомогою спеціальних млинів. Результатом цього процесу є маса, відома як пульпа або брухта. Додаються реагенти для видалення залишкових барвників і підняття білизни паперу. Оброблена пульпа формується в аркуші або рулони, щоб створити новий папір. Формовані аркуші паперу пресуються та сушаться, щоб вони стали готовими до використання. Виготовлений папір може бути підданий обробці для отримання конкретних властивостей, таких як гладкість, білизна чи водовідштовхування, для отримання певної текстури, фарбування або інших характеристик відповідно до потреб виробника. Цей папір може бути використаний для виробництва нового картону, гофрованого картону, упаковки, туалетного паперу, серветок та інших паперових продуктів.
Проте важливо розуміти, що не вся паперова продукція може піддаватися переробці, є різні види, які не можна переробляти:
- самоклеючий папір;
- цигаркові упаковки;
- фото;
- пергамент, або папір тішʼю;
- шпалери;
- пластиковий посуд;
- чеки;
- туалетний папір;
- упаковки з-під яєць;
- використані серветки.
Процес переробки паперу допомагає зменшити вирубку дерев, зберігає енергію та ресурси, а також зменшує кількість відходів, які потрапляють на сміттєзвалища. Цей процес сприяє зменшенню викидів та збереженню лісових ресурсів. Всі розуміють, але не кожен діє. Переробка та сортування сміття — це гарна можливість для покращення нашого майбутнього.
Головний етап у вирішенні проблеми забруднення навколишнього середовища та у використанні ресурсів ефективно — є сортування. Важливо забезпечити, щоб населення було обізнаним про користь сортування сміття та його вплив на довкілля. Розділіть відходи на основні категорії, такі як пластик, папір, скло, метал, органічні відходи та інші. Організуйте відповідні контейнери або сміттєві баки. Переробка має важливе екологічне значення.
Питання/Відповіді
Так, журнали підлягають обробці, у порівнянні з фото та чеками. Краще завжди перевірити, які продукти не підлягають переробці.
Продукти з дерева утилізується до 10 років, в залежності від виду сировини та кількості лакового матеріалу.
Існує закон «Про відходи», у якому йдеться про доцільність всіх громадян сортувати сміття. Проте поки що на недотримання закону не звертають вдосталь уваги, бо немає відповідних умов, місць переробки.
Найкращим способом є збирання макулатури, за що можна отримати грошову . У відповідних місцях цю продукцію сортують та переробляють, створюють нове, що економить енергію і ресурси та зберігає екологію.