Хто він чи вона — загадкова постать, що залишила свій слід у літературі та культурі, але продовжує залишатися предметом суперечок та інтриг? Чи знаємо ми все про того, хто за псевдонімом Марко Вовчок, чи існують невідомі сторінки його, чи її життя, які досі не були розкриті?
Марко Вовчок – справжнє ім’я
Марко Вовчок народилася як Марія Олександрівна Вілінська 10 грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське Орловської губернії в збіднілій дворянській родині. Вона була нащадком старого російського дворянства, але її дитинство було нелегким через матеріальні труднощі.
Марко Вовчок – біографія скорочено
Марія Вілінська здобула початкову освіту в приватному пансіоні в Харкові, а пізніше оселилася у тітки в Орлі, де в 1851 році познайомилася з Опанасом Марковичем, чоловіком, з яким вона одружилася і разом з ним виїхала до України. Протягом 1851–1858 років проживала в Чернігові, Києві, Немирові, де глибше знайомилася з культурою українського народу. Пізніше Марія переїхала до Петербурга, де стала популярною як авторка збірок «Народні оповідання» та інших творів.
У 1859–1867 роках письменниця перебувала за кордоном, де познайомилася з багатьма видатними особами, а після повернення до Росії співпрацювала з журналами. Вона також редагувала журнал «Переводы лучших иностранных писателей». Проте в результаті скандалу з плагіатом її репутація була зіпсована. У 1878 році Марко Вовчок переїхала до глушини Тверської губернії. Померла вона 28 липня 1907 року в Нальчику на Кавказі.
За що Марко Вовчок отримала премію Академії Франції
У Франції її твір «Маруся» став неймовірно популярним, особливо серед дітей. Він був нагороджений премією Французької академії та рекомендований для обов’язкового вивчення у французьких школах. Ця повість була високо оцінена за глибокий психологізм і народний дух. Вона була переведена французькою мовою та видавалась 20 разів.
Марко Вовчок – особисте життя
Марія Вілінська вийшла заміж вперше в 17 років за Опанаса Марковича, з яким у неї був син Богдан. Після його смерті письменниця мала романи з багатьма видатними чоловіками, включаючи Пантелеймона Куліша, Івана Тургенєва, Миколу Добролюбова та інших. Її життя було сповнене пристрастей і драм, а репутація «фатальної жінки» сформувалася через трагічні випадки, коли її коханці помирали на її руках або вчиняли самогубства.
Другим чоловіком Марії став молодший на 17 років Михайло Лобач-Жученко. Життя Марко Вовчок було насичене переживаннями, і її часто оточували суперечки та плітки.
Чому у Марка Вовчка такий псевдонім
Псевдонім «Марко Вовчок» викликає цікавість, і є кілька версій його походження.
- За однією з теорій, псевдонім виник через прізвище її чоловіка, Марковича, в поєднанні з образом «вовчої» риси її характеру, який описував Пантелеймон Куліш.
- Однак сама Марія не любила цей псевдонім і часто вказувала, що він не є її власним вибором.
Скільки іноземних мов знала Марко Вовчок
Марія Вілінська володіла кількома іноземними мовами, що було рідкістю для того часу. Вона знала близько 10 мов, серед яких були французька, англійська, польська, чеська, німецька, а також українська та російська, при цьому французька була мовою спілкування у її родині. Це дозволяло їй вільно перекладати літературні твори з інших мов, і вона активно працювала в цій сфері, зокрема, перекладала твори Жюля Верна, Альфреда Брема, Чарльза Дарвіна.
Марко Вовчок – цікаві факти
Декілька цікавих елементів життя письменниці:
- Марія Вілінська мала репутацію жінки, яка порушувала соціальні норми. Вона відмовлялася приймати правки у своїх текстах від чоловіка Пантелеймона Куліша, що викликало розбіжності.
- Відомо, що Марко Вовчок була знайома з Тарасом Шевченком, Іваном Тургенєвим, Миколою Костомаровим, Дмитром Менделєєвим та іншими видатними людьми свого часу.
- Її життя і творчість залишалися предметом обговорень і розмов навіть після її смерті. Вона не публікувала свій портрет до 1902 року і була впевнена, що біографії людей слід писати лише після їхньої смерті.
- На відміну від багатьох авторів свого часу, Марко Вовчок не прагнула до слави та уваги, а більше цікавилася передачею народних традицій і культури через свої твори.
І ось, ми пройшли разом крізь часи та події, що оточують життя Марко Вовчка, спробувавши зрозуміти, хто ж ховався за цим ім’ям і які секрети несла її доля. Протягом століть ця постать залишалася енігмою. Одне залишається ясним: Марко Вовчок — це не лише літературний псевдонім, а символ змін, болю, амбіцій і боротьби за власне місце в історії.