Слово “ключ” належить до багатозначних і активно функціонує як у прямому, так і в переносному значенні. У мовленні воно набуває різних смислових відтінків – від предмета до абстракції, від конкретної дії до метафори. Завдяки цьому “ключ” виступає зручним прикладом для аналізу лексичної багатозначності, термінологічної спеціалізації та образного вживання в різних контекстах.
Таке багатозначне слово “ключ”
Походження слова "ключ" пов’язане з праслов’янською основою *ključь, яка означала предмет для замикання та відкривання.
Давня форма закріпилася в більшості слов’янських мов і зберегла спільне значення, пов’язане з доступом і контролем.
Як називаються такі слова як “ключ” у мові
Слова на зразок “ключ”, які вживаються в різних значеннях, називають багатозначними. Одне й те саме слово може означати і металевий предмет для відкривання замка, і джерело води, і графічний знак у нотному записі. Таке явище пояснюється розвитком лексики, коли значення розширюється або переноситься на нову ситуацію. Усе це називається багатозначністю, і воно є характерною рисою української мови.
Це правило подається в темі про лексичне значення слова та багатозначність у підручнику «Українська мова. 5 клас» авторів Олександра Заболотного та Віктора Заболотного, 2018 року. Підручник схвалений Міністерством освіти і науки України.
Що означає слово “ключ” в різних значеннях
Скласти і записати речення зі словом “ключ” у різних значеннях досить просто, якщо знати ці значення. У мовленні “ключ” виконує різні функції залежно від контексту. Навіть коротке слово відкриває багато смислових дверей.
| Значення | Пояснення |
|---|---|
| “Ключ” як предмет | Металевий інструмент для замикання або відмикання замка |
| “Ключ” як джерело | Природне джерело, з якого витікає вода |
| “Ключ” музичний | Графічний знак, що вказує висоту звуків на нотному стані |
| “Ключ” у переносному значенні | Засіб розв’язання, розуміння або доступу до чогось |
| “Ключ” як журавлиний ключ | Стрій птахів, які летять у формі клина |
| “Ключ” як код або пароль | Слово чи послідовність символів для доступу до системи чи даних |
| “Ключ” як інструмент | Пристосування для скручування чи затягування гайок, болтів |
| “Ключ” як елемент системи | Технічний або логічний компонент, що виконує функцію активації чи входу |
| “Ключ” як структурний елемент у тексті | Основна думка, суть або головне поняття у тексті |
Знаючі це, тепер можна скласти більше ніж два речення зі словом “ключ” у різних смислових площинах. Відомі значення дають змогу точно формулювати приклади. Слово “ключ” показує, як мова зберігає тісний зв’язок між предметом, дією і думкою.
Приклади речень з виразом “журавлиний ключ”
Вираз “журавлиний ключ” означає стрій журавлів, що летять клином у небі під час міграції. Це образ, який поєднує рух, напрям і природну циклічність. Його часто використовують у поезії, прозі, піснях і народній творчості.
- Над селом проплив “журавлиний ключ”, і всі замовкли, проводжаючи поглядом останнє тепло.
- У хроніці війни герой згадував, як у дитинстві стежив за “журавлиним ключем”, поки не втрачав його з поля зору.
- Вітер приніс плач з поля, а вгорі розтягувався сірий “журавлиний ключ”, мов слід згаслої надії.
- Художник залишив на полотні осіннє небо і тонку лінію “журавлиного ключа”, як символ прощання.
- Учителька читала Шевченкові рядки, і діти вперше уявили “журавлиний ключ”, що зникає в хмарах.
Вираз “журавлиний ключ” уживається в літературі, фольклорі, музичних текстах, підручниках і публіцистиці. Його можна зустріти в поезії Ліни Костенко, у творах Павла Тичини, в описах природи у Григорія Тютюнника. Це стійкий образ, який передає рух, злагоду і прощання.
Приклади речень з виразом “музичний ключ”
“Музичний ключ” – це графічний знак на початку нотного стану, який визначає висотне положення нот. Його форма залежить від типу голосу чи інструмента, для якого написано твір. Найвідоміші приклади – скрипічний, басовий і альтовий ключі.
- Композитор почав свій твір зі скрипічного “музичного ключа”, підкреслюючи легкість і висоту мелодії.
- Учень помилився, коли прочитав ноту фа замість до, бо не звернув уваги на “музичний ключ”.
- У старовинному манускрипті був зображений незвичний “скрипічний ключ”, який уже не використовують у практиці.
- Переписуючи партитуру, вона зосереджено виводила кожен “музичний ключ”, ніби починала з нього нову історію.
- Педагог пояснив, що правильне прочитання нот залежить від розуміння того, який “мскрипічний ключ” стоїть на початку рядка.
“Музичний ключ” або “скрипічний ключ” використовують у нотописі, навчанні гри на інструментах, сольфеджіо та аналізі музичних творів. Про нього згадується в підручниках із музичної грамоти, зокрема в роботах Богдани Фільц, а також у мемуарах музикантів і фахових статтях про теорію музики. Образно його використовують у поезії та літературі, коли мова йде про гармонію, початок або лад у житті.